- брязкати
- —————————————————————————————бря́зкатидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
брязкати
Смотреть что такое "брязкати" в других словарях:
брязкати — аю, аєш, недок. 1) Ударяючись, утворювати різкі дзвенячі звуки (про металеві, скляні предмети). || чим. Викликати різкі дзвенячі звуки, вдаряючи по металевих, скляних предметах або трусячи ними. 2) на чому, розм. Невміло або недбало грати на… … Український тлумачний словник
брязкання — я, с. Дія за знач. брязкати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
брязкотіти — очу/, оти/ш, недок. Підсил. до брязкати … Український тлумачний словник
брязнути — ну, неш, док. 1) неперех. Однокр. до брязкати 1). 2) неперех., розм. Важко, з шумом упасти. 3) перех. і неперех., розм. З силою кинути, ударивши об що небудь. 4) перех., розм. Сильно вдарити … Український тлумачний словник
брязь — виг. Уживається як присудок за знач. брязкати, брязнути … Український тлумачний словник
вибрязкувати — ую, уєш, недок. Час від часу брязкати, бряжчати … Український тлумачний словник
дзоркати — ає, недок., зах. Брязкати … Український тлумачний словник
забрязкати — аю, аєш, док. Почати брязкати (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
побрязкати — аю, аєш, док. 1) Брязкати якийсь час. Побрязкати ключами. 2) розм. Піти, брязкаючи чим небудь … Український тлумачний словник
побрязкувати — ую, уєш, недок. Брязкати не дуже сильно або час від часу … Український тлумачний словник
